Історія розвитку
У промисловому районі міста, в якому поєднались і праця людей, і злети
розуму, і життя молодих сердець, розташований Рівненський професійний
ліцей. Цей заклад є найстарішим закладом, в якому готують спеціалістів
металообробного профілю. Для підготовки спеціалістів даного профілю
наказом №18
Державного комітету Ради Міністрів УРСР з професійно-технічної освіти
від
4
квітня
1966
року №206
було створено технічне училище №4,
підпорядковане Львівському міжобласному управлінню професійно-технічної
освіти.
Навчальні кабінети були розміщені в пристосованих
приміщеннях по
вул. Правди.
В
1968
році технічне училище №4
передано в підпорядкування Житомирського міжобласного управління освітою
і було перейменоване в технічне училище №3.
В цьому ж році змінилась адреса училища. Воно перейшло в корпуси
колишнього медичного училища по вул. Комуністичній.
В
1970
році у зв’язку з утворенням Рівненського обласного управління
профтехосвіти училище було перейменовано в ТУ №1
і лише в
1984
році у зв’язку з переходом профтехучилищ в розряд середніх, училище було
перейменовано в професійно-технічне училище №11.
Першим директором училища був Степан Федорович Король, який займав цю
посаду короткий час – з квітня
1966
року по червень
1967
року. До складу учнів училища від
15
вересня
1966
року було зараховано
369
учнів, що навчалися за професіями:
- токарі –
93
чол.
- фрезерувальники –
31
чол.
- формувальники ручного формування –
31
чол.
- електрозварювальними –
31
чол.
- газозварники –
31
чол.
- електрики –
29
чол.
- слюсарі-інструментальники –
60
чол.
- слюсарі-ремонтники –
63
чол.
В червні
1967
року директором училища було призначено Анатолія Олександровича Юшкевича,
який займав цю посаду
16
років.
Завдяки його зусиллям та умілій роботі з базовими
підприємствами в
1973
році було завершено будівництво навчального корпусу та гуртожитку.
В
70-ті
роки училище вийшло на передові позиції щодо підготовки спеціалістів
металообробного профілю. Неодноразово приймало участь у ВДНТ України.
Кращий керівник гуртка технічної творчості Юра Петро Полікарпович був
делегатом
5-го
Всесоюзного з’їзду раціоналізаторів та винахідників, нагороджений
срібною медаллю ВДНТ Радянського Союзу, золотою і бронзовою медалями
ВДНТ України.
В
70-80ті
роки училище щороку готувало від
550
до
670
спеціалістів металообробного профілю. Випускники направлялись на роботу
не лише в організації Рівненської області, а й по розпорядках Державного
комітету ПТО – в індустріальні міста України. Так, випускники училища
працювали на заводах Харкова, Донецька, Дніпропетровська.
У
80-ті
роки училищем було освоєно випуск складної продукції
точильно-шліфувальних верстатів ЗК
634
і в
1983
році училище отримало власний товарний знак за номером
75843
на виготовлення металопродукції.
Найбільша кількість молодих спеціалістів направлялась
працювати на Рівненський завод тракторних запчастин, Рівненський завод
високовольтних приладів, Рівненсільмаш, Харківський завод
„Серп
і молот”.
У
80-ті
роки в цехах металообробки Рівненських підприємств працювало
90%
випускників училища. Кращі випускники училища були відзначені орденами
та медалями колишнього Радянського Союзу. Орденом
„Трудового
Червоного прапора” нагороджені Ососкало Валентина Михайлівна та
Кирильчук Володимир Петрович. Медаллю
„Трудової
слави” – Мельник Каленик Васильович, Петровський Володимир Петрович.
В
1990
році ПТУ-11
зайняло відразу три перших місця на республіканській виставці
організованої на базі Республіканської станції юних техніків.
За
40-річну
діяльність зі стін навчального закладу вийшло
20227
молодих спеціалістів.
В
90-ті
роки промисловість почала працювати не ритмічно, розпочалась економічна
криза. Потреба у підготовці спеціалістів металообробного профілю
зменшилась, різко зменшився набір учнів.
Виходячи з даної ситуації колектив училища розпочав роботу
по створенню відповідної навчально-методичної бази для підготовки
спеціалістів, які могли б самостійно влаштуватись на роботу. Так. В
1995
році було розпочато підготовку бухгалтерів, в
1997
році – автослюсарів, водіїв категорії
„В”,
перукарів-модельєрів”, а з
2000
року – операторів електронно-обчислювальних та обчислювальних машин.
З
2001
року училище здійснювало підготовку кадрів за такими професіями:
- Верстатник широкого профілю;
- Електромонтер з обслуговування промислового обладнання;
- Слюсар з ремонту автомобілів, водій категорії
„В”;
- Бухгалтер;
- Перукар-модельєр;
- Перукар-модельєр, манікюрниця;
- Операторів електронно-обчислювальних та обчислювальних машин;
- Електрогазозварник. Рихтувальник кузовів.
У відповідності з наказом №535
Міністерства освіти і науки від
01.10.2002
року Рівненське професійно-технічне училище №11
було реорганізоване в Рівненський професійний ліцей.
|
